неділя, 22 березня 2020 р.

Свято Жайворонки


 Сьогодні 22 березня свято Сорока Святих Великомучеників. В народному календарі це  день весняного рівнодення і присвячений птахам – це Жайворонки або Сороки (Сорочини). Під цю пору весна вже мусила остаточно перемогти зиму, хоча у природі нерідко бували й винятки, оскільки «У весни жіночий характер: зранку засміється, а надвечір заплаче».Тому з цього приводу казали: «Сорок Святих ще принесуть сорок морозів».
Як би там не було, але люди вже живуть весною, з вирію повертаються птахи. В українців з цього дня повноцінно починався сезон посівних робіт.    “ Кидай овес у болото — буде як золото”, “ Сій овес та ячмінь у грязь — будеш князь” говориться у народних прислів’ях. 
   Відтак у цей день віддавна в Україні побутує поетичне свято зустрічі пернатих. Існує повір'я, що теплу весну на своїх крилах несуть птахи, які повертаються із зимівлі. І аби птахи швидше повернулися, раніше здійснювали багато обрядів, до яких долучали малечу. Зокрема діти співали веснянки, а 22 березня мали можливість поласувати смачними пташечками з тіста. Їх випікали,прикрашали стрічками, одягали на прутики і вручали дітям. Завдання було дуже важливим: бігати з ними довкола городів та хатин, зазивати весну і підіймати їх якомога вище, а ввечері пташок можна було їсти. Найсміливіші із пташками навіть вилазили на дерева та стріхи.
Михайло Грушевський з цього приводу писав: “На Сорок мучеників печуть з тіста пташків на честь, мовляв, жайворонків, що тоді вилітають із вирію. Це — жертва весні". В окремих селах Чернігівщини печиво у формі пташки називали «соловейчиками»; на Київщині – «жайворонками» або «голубами»; на Житомирщині –«качечками»; на Рівненщині - «зозульками», а на Волині - «гусками». В народних уявленнях голуб, соловей, жайворонок є чистим святим Божим птахом. Цікаво зустрічали птахів на Волині. Участь у ціьому обряді брали дівчата та підлітки. Вибравши поміж себе найсимпатичнішу юнку (паняночку), прикрашали її стрічками та віночком. Взявши в руки печиво, паняночка зверталася до старшої жінки:
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимочка в возочку,
Літечко в човночку!

    Ми  працівники, бібліотеки філії №11 Луцької міської ЦБС, пропонуємо бабусям і мамам долучитися сьогодні до української традиції, і також спекти пташок разом з малечею, адже немає нічого ціннішого, як цікаво проведений час із дітками. Виготовити печиво та пампушки  у формі пташечок неважко. Треба замісити тісто, зробити тулуб з дзьобиком та крильцями, гребінчиком та хвостиком, а очі - з калинових ягід, родзинок або гвоздики.




  Існують різні рецепти приготування тіста для “жайворонків”. Їх роблять з дріжджового, пісного, солоного і листкового тіста. Ми пропонуємо випробувати найпростіший рецепт для приготування пташок. Ось один з них: 0,5 л. молока,15 г сухих дріжджів,120 г цукру, 200 г масла або маргарину, 2 яйця, 2 г ванільного цукру, сіль, 1 кг борошна. Ну і все можна приступати до приготування, але треба зважити на той факт, що пташки у духовці виростуть і можуть трохи деформуватись. Але у будь — якому випадку такий досвід дуже цікавий і веселий. Коли «жайворонки» спечуться підкиньте угору із вигуками: «Жайворонки, прилетіте, весну - красну принесіте!». Готові вироби можна облити медом чи посипати цукровою пудрою.

    На свято Сорока Святих 22 березня, коли господині пекли гостинці-«жайворонки», то згадували ще про одну пташку - сороку. У цей день сорока мала покласти на своє гніздо сорок галузок. Сорока не відлітає у вирій, живе біля людей увесь рік, але має неоднозначну репутацію, бо часто обкрадає гнізда менших пернатих і з’їдає їхні яйця. Про цю пташку в народі склалось чимало приказок: «сорока на хвості принесла», «пише як сорока по тину лапою» та інші. Широко відомою є дитяча забавлянка з пальчиками немовляти «Сорока-ворона дітям кашку варила...».
Останньою прилітає зозуля, «закриваючи вирій на ключ». Серед людей ця пташка відома як віщунка, адже помітивши її у лісі, голосно запитували: «Зозулько, зозулько, закуй мені, скільки років буду жити!». А потім уважно прислухались і рахували, скільки разів пролунає її «ку-ку!».
       Неможливо оминути згадкою і улюбленця – соловейка, чиї пісні традиційно супроводжували вечірні зустрічі закоханих. Про нього складено чимало віршів та пісень.
«…Чом же ж ти, соловейку
Рано з вирію прилетів,
Іще на горах сніженьки лежать,
Іще по долинах криженьки стоять.
Ой я тії сніженьки крильцями розжену,
Ой я тії криженьки ніжками потопчу!»
У народних веснянках, що дійшли до нас, звучать звернення до лелек, ластівок, зозуль, жайворонків, гусей та качок. Птахів закликали, запитуючи про долю майбутнього врожаю та прохали принести лагідне та тепле літечко. Про народні традиції зустрічі весни є багато книг. Сьогодні я хочу розповісти вам про книжку для дітей Оксани Кротюк "Прилетіла пташечка". 

В основу книжки авторка поклала розповіді про головні свята весняного народного календаря від дня Сорока Святих до Теплого Миколи. Прочитавши книжку, дитина знатиме весняні народні свята, ігри й забави та  навчиться робити різні вироби, зокрема, писати писанки та розуміти їхню символіку. Просто в книжці є розгортки з витинанками, аплікаціями, розмальовками. Є схеми виготовлення народної ляльки — мотанки, традиційної пташечки та коника, рецепт випікання обрядового печива. Є ігри - веснянки й колискові з нотами і вірші, які можна вивчити з малечею. Ця книга допоможе всім читачам приємно провести дні і не думати про карантин.
#бібліотекабезкарантину.
 

Немає коментарів:

Дописати коментар